СИНТЕЗ ІДЕНТИФІКАЦІЙНИХ ВИМІРІВ В КОМП’ЮТЕРНІЙ СИСТЕМІ КРИТИЧНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

Анотація

Предметом дослідження є методи та засоби ідентифікації стану комп’ютерної системи критичного призначення. Метою даної статті є проведення аналізу та розробки загальної схеми синтезу ідентифікаційних вимірів в системі ідентифікації стану комп’ютерної системи критичного призначення. У статті вирішені наступні завдання. Проаналізовано методи відбору інформативних показників ідентифікації стану та методи синтезу ідентифікаційних вимірів в комп’ютерній системі критичного призначення. У результаті проведеного аналізу сформульовано основні оптимізаційні задачі та наведено приклад можливого використання відомого математичного апарату при їх вирішенні. При розв’язанні поставлених завдань були використані методи багатокритеріального оцінювання, дискримінантного та кластерного аналізу, математичної статистики та компараторний підхід. Отримані результати. Проведені дослідження показали, що загальна схема ідентифікації стану комп’ютерної системи критичного призначення повинна включати методи ідентифікації аномалій та методи ідентифікації зловживань, а завдання ідентифікації аномалій в ній повинно бути вирішено в умовах дуже складних обмежень на достовірність результатів ідентифікації, причому оперативність вирішення цього завдання не повинно бути гірше встановлених керівними документами вимог. В результаті синтезовано загальну схему ідентифікації стану комп’ютерної системи критичного застосування, що відрізняється від відомих комплексним використанням вдосконалених методів ідентифікації, та їх адаптацією до можливих змін вхідних даних; експериментальним шляхом визначено множину можливих вхідних показників для ідентифікації стану; проведено порівняльний аналіз методів ідентифікації стану; отримані графіки часу ідентифікації зловживань у комп’ютерній системі критичного призначення в залежності від кількості реєстрованих даних. Висновок: комплексне використання методів ідентифікації аномалій дозволило до 1,9 разів підвищити достовірність ідентифікації, а комплексне використання методів ідентифікації зловживань в комп’ютерних системах критичного застосування дозволило підвищити оперативність ідентифікації до 2 разів.